Жінка в’яже мереживні паркани, і на один йде приблизно 3 тижні
Мереживний паркан для жителів наших широт досить екзотичне явище. А ось на Туманному Альбіоні ця новинка поступово завойовує популярність.
Красиві і легкі огорожі поєднують в собі ефектний зовнішній вигляд, плавність і легкість. Однією з тих, хто займається створенням цих мереживних зборів є британська рукодільниця Ганна Юнсон.
Вона з дитинства любила в’язати, особливо мережива. Якось Анна почула про в’язання цілого забору. Юнсон зацікавилася і вирішила спробувати сама. Для створення такої великої за розмірами роботи майстриня придбала спеціальні величезні спиці і міцний чорний шпагат, з якого роблять риболовецькі сітки.
Через деякий час у Анни вийшло створити незвичайну огорожу. Коли її роботу побачили подруги і сусідки, то їм дуже сподобалося. Вони попросили зробити такі ж паркани і для них. Юнсон із задоволенням взялася за роботу.
В роботі Анна найчастіше використовує типові візерунки: квіти, листя, метеликів, не нехтуючи класичними і довільними орнаментами. Скоро мереживні паркани прикрасили кілька вулиць її рідного міста.
Роботи жінки настільки тонко зроблені, що чудово гармонують з навколишньою природою. Таке відчуття, що зелень за ділянкою дбайливо покрита тонким покривалом. Квіти і чагарники теж люблять паркан! Вони легко можуть проростати крізь нього.
Мало того, що подібне в’язання – це красиво, так ще й корисно. Адже робота такими великими спицями, на кшталт тренування в спортивному залі. До речі, в середньому, Анна витрачає приблизно по три тижні на створення одного паркану.
