Вічні питання: що робити з міжряддями?
У міжряддях росте трава, заводяться слимаки, застоюється вода при сирій погоді й накопичуються рослинні залишки. Чи можна раз і назавжди розв’язати всі ці проблеми і як правильно облаштувати борозни, щоб культурні посадки не страждали?
Є серед дачників щасливчики, які принципово не роблять грядок, а значить, не мають і проблеми міжрядь. Всі культури дружно ростуть пліч-о-пліч, а між ними спритно скачуть городники, мають координацію циркових акробатів. Але, на жаль, похвалитися цим можуть не всі, а тим, хто за звичкою споруджує гряди, належить прийняти вольове рішення.
Так які ж варіанти оформлення борозен існують?
Задерніння міжрядь
Говорячи про задерніння, зазвичай мають на увазі сад і ґрунт під деревами. Однак ніщо не заважає вам використовувати цей прийом і в городництві. Адже трави в борознах все одно не уникнути, так чому б не використати її з розумом.
Є у цього способу свої нюанси: по-перше, гряди повинні бути високими або мати стаціонарні борти з будь-якого матеріалу, який не розкладається, а по-друге, для задерніння потрібно використовувати газонну траву. Крім того, міжряддя повинні бути достатньо широкими, щоб їх можна було легко покоси, і рівними, щоб трава зрізалася на однаковому рівні.
Для створення такого типу борозен після формування високих гряд ґрунт між ними розрівнюють і очищають від бур’янів, а потім висівають будь-яку газонну суміш по інструкції. Доглядають за борознами, так само як і за звичайним газоном, але рідше поливають, оскільки частина вологи від поливу грядок все одно буде діставатися і траві.
Прополювання міжрядь
Монотонне, нескінченне заняття, яке щорічно вганяє в депресію сотні тисяч дачників, проте не втрачає популярності. Ідеально рівні, чорні міжряддя без єдиної травинки можуть стати предметом гордості й розповісти чимало про працьовитість (і хворі коліна) власника городика.
Якщо ви вирішили, що, як і наші пращури, будете полоти борозни, то, по-перше, придбайте зручну лавку, а по-друге, робіть міжряддя настільки вузькими, наскільки це можливо, щоб не збільшувати собі обсяг праці.
Мульчування міжрядь
Ще один варіант, до якого часто приходять ті, хто зневірився полоти – мульчування. Прекрасне мульчування тим, що вирішує відразу кілька проблем – мінімізує прополювання міжрядь, стає перепоною для равликів і слимаків, дозволяє не ходити по багнюці після дощу, регулює зволоження ґрунту, ну і дозволяє городу виглядати доглянуто або навіть стильно.
В залежності від ваших уподобань і фінансових можливостей, замульчувати борозни можна скошеною травою (до того як на ній з’являться насіння), соломою, торфом, перепрілими тирсою, піском, гравієм, ПГС і іншими матеріалами.
|
На замітку
Для того, щоб бур’яни не проростали через мульчующий шар, а сама мульча не змішувалася з ґрунтом і не розмивалася, можна підстелити під неї шар геотекстилю. |
Вистилання міжрядь геотекстилем
Геотекстиль (чорний покривний матеріал високої щільності) може використовуватися в борознах і без додаткового мульчування, сам по собі. Він не дасть бур’янам проростати, утримає вологу в ґрунті й не буде ковзати після дощу.
Правда, якщо ваші гряди НЕ огороджені бортами, частина землі буде сповзати на текстиль і вже до середини літа виглядати він стане не дуже привабливо. Але якщо ваша головна задача – функціональність, а не естетика, то це відмінне рішення.
Доріжки з плитки та каменю в міжряддях
Якщо часу і можливостей у вас достатньо, а в родині є хтось, що володіє вміннями муляра або плиточника, доріжки можна зробити з самого довговічного матеріалу. При цьому варіантів теж десятки – від укладання окремих плиток прямо на ґрунт, до спорудження справжніх монолітних гряд з повноцінними мостовими між ними.
Як ви розумієте, свої переваги й недоліки є у кожного способу. Поодинокі плитки будуть обростати травою і йти в землю, цегла і бетон, укладені на ґрунт без дренажного шару, з часом розкришаться і покриються мохом від вогкості, а стаціонарні доріжки та гряди можна буде перенести в разі перепланування.
Пластикові доріжки для городу
Продаються в садових магазинах пластикові доріжки – варіант для ледачих дачників. Вони дозволяють не формувати гряди, міняти розташування доріжки скільки завгодно раз за сезон і можуть застосовуватися кілька років поспіль.
Правда, є у них і мінуси. Пластикові доріжки досить слизькі, виготовляються не з самого міцного матеріалу (тобто їх можна легко зламати), після дощу тонуть в рідкому бруді. Крім того, бур’яни під ними ростуть точно так же, як і на всій решті гряді, а в куточках і стиках охоче ховаються комахи-шкідники.
А які міжряддя в вашому городі?
Джерело
